31.03.2021. 8 клас Позакласне читання: "Король Лір" Вільям Шекспір

 

«Король Лір» (англ. The Tragedy of King Lear) — п'єса Вільяма Шекспіра, написана в 1605—1606 роках. Надрукована вперше в 1608 році.

Повне зібрання творів Вільяма Шекспіра українською мовою було видане 1986 року у 6 томах.

                   Вільям Шекспір  "Король Лір"

         (варіанти імен у перекладах можуть трохи відрізнятись )       

Працюємо за цим посиланням:

а)

https://zarlit.at.ua/publ/8_klas/pozaklasne_chitannja_v_shekspir_korol_lir/6-1-0-382 

або

б) «Король Лір» скорочено

Дійові особи

Корделія. Картина Вільяма Ф. Ємеса (1888)

• Лір — король Британії
• Король Французький
• Герцог Бургундський
• Герцог Корнуельський (Корнуел)
• Герцог Олбенійський (Олбені)
• Граф Кент
• Граф Глостер
• Едгар — син Глостера
• Едмунд — побічний син Глостера
• Куран — придворець
• Дід — орендар у Глостера
• Лікар
• Блазень
• Освальд — дворецький Гонерільї
• Офіцер на службі у Едмунда
• Дворянин з почту Корделії
• Герольд
• Слуги герцога Корнуельського
• Лицарі з почту Ліра, офіцери, гінці, воїни, придворці

Доньки Ліра:

• Гонерілья
• Регана
• Корделія

Сюжет твору

Місце дії — Британія.

Час дії — «легендарно відносять до XI століття до н. е.»

Сюжет п'єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі років вирішує відійти від справ і розділити своє королівство між трьома своїми доньками. Для визначення розмірів їх частин він просить кожну з них сказати, на скільки сильно вона його любить. Дві старші дочки використовують цей шанс, а молодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вище цього. Розгніваний батько зрікається молодшої дочки і проганяє графа Кента, який намагався вступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою дочками.

Однак невдовзі, після жахливого прийому, наданого йому ними, він розуміє, наскільки лицемірними були його старші дочки зі своєю показною «любов'ю». Напруга у відношенні дочок до короля загострює політичну ситуацію в королівстві, яке готове ось-ось зникнути.

У п'єсу Шекспіром вплетений додатковий сюжет з графом Глостером і його побічним сином Едмундом, який не бажає миритися зі своїм становищем. Едмунд вирішив обмовити законного сина Глостера — Едгара, якому вдається втекти від розправи.

Дві дочки виганяють короля Ліра, який з вірним блазнем йде в степ. Незабаром до них приєднуються Кент і Глостер. А син Глостера Едгар, який був у розшуку, прикидається божевільним і теж приєднується до Ліра. Дві дочки хочуть схопити батька і вбити його. А побічний син Глостера Едмунд бажає зловити свого батька і стратити його, щоб зайняти його місце графа. Вони ловлять Глостера, і герцог Корнуельський, підбурюваний дочкою Ліра Реганою, вириває його очі, але незабаром Глостер йде з невпізнаним їм сином Едгаром, який так і продовжує видавати себе за іншу людину.

Корделія веде війська війною на сестер. Насувається битва. Солдати Корделії б'ються з солдатами Регани і Гонерільї. Її і Ліра беруть у полон і кидають до в'язниці. Гонерілья посилає свого слугу Освальда, щоб він убив сліпого Глостера. Але Едгар, який супроводжує батька, в сутичці вбиває Освальда. Едмунд підкуповує офіцера, щоб той убив полонених Ліра і Корделію, зобразивши самогубство. Герцог Олбенійський виводить Едмунда на чисту воду, викриваючи його злодіяння, і поранений Едмунд перед смертю бажає зробити добру справу — зірвати план з убивства Ліра і Корделії. Але Корделію врятувати не встигають, — вона вже задушена. Її сестри гинуть: Регану отруїла Гонерілья, а сама Гонерілья кінчає з собою, заколюючи себе. Лір виходить з в'язниці, тримаючи на руках труп задушеної Корделії, і помирає від горя. Едмунд теж вмирає. Едгар розповідає про загибель свого батька Глостера, який не переніс усіх нещасть. Граф Кент, який віддано любив Короля, також хотів би померти. Та герцог Олбенійський повертає Кента у владу, відновлює в усіх правах і залишає біля себе.

Інший варіант перекладу

в)1 акт скорочено

Сцена 1. Король Британії Лір, зостарившись, вирішує розділити своє царство між трьома дочками і провести кінець життя в спокої. Зібравши рідних, він вимагає, щоб дочки перед цією знаменною подією висловили йому свою любов. Дві старших – Гонерилья і Регана (дружини герцогів Олбені і Корнуола) – вимовляють перед батьком нудотні, улесливі мови. Але третя дочка Ліра, прямодушному Корделія, з огиди до нещирості сестер, відмовляється від слащавих виливів на адресу батька і обмежується кількома стриманими словами. Старий Лір обурюється на це і гучно зрікається Корделії. Він виголошує, що розділить царство навпіл між Гонерілією і Реганой, а молодшої дочки не дасть нічого.

Присутній при цьому благородний граф Кент пробує утримати короля від нерозумного кроку, однак Лір обсипає його лайкою і виганяє з країни. Дізнавшись, що Корделія не отримає своєї третини королівства, один з двох її женихів, герцог Бургундський, тут же відрікається від колишньої судженої. Але другий, король Французький, навпаки, із замилуванням безкорисливістю Корделії з радістю бере її в дружини. Корделія передрікає, що час покаже королю Ліру, яка з дочок дійсно любила його. Наприкінці сцени жадібні Гонерилья і Регана радяться наодинці, як приборкати старого «навіженого» батька і відібрати в нього останні залишки влади.

Сцена 2. Підступний Едмунд, незаконний син графа Глостера, мріє заволодіти батьківським спадком, відтіснивши законного сина, доброго і довірливого Едгара. З цією метою Едмунд показує Глостеру написаний підробленим почерком Едгара лист, в якому брат, нібито, пропонує йому вбити батька і розділити на двох його графство. Глостер вірить в обман. Едмунд переконує Едгара, що батько страшно гнівається на нього через якийсь наклеп, радить не попадатися до нього на очі і не ходити без зброї.

Сцена 3. Віддавши королівство двом старшим дочкам, Лір приїжджає жити до Гонерільї і герцога Олбені. Дізнавшись, що батько побив одного з її придворних, Гонерилья наказує своєму дворецькому, Освальду, звертатися з Ліром якомога грубіше, щоб навмисно викликати розрив з ним.

Сцена 4. Вигнаний з Британії граф Кент не втрачає вірності до Ліра, що вигнали його. Розуміючи, що дві старші дочки незабаром почнуть утискати батька-короля, Кент переодягається, змінює вигляд, приходить в палац до Гонерільї і надходить до Ліру на службу. Лір вже зауважує, що люди Гонерильї поводяться з ним без належної шанобливості. Улюблений блазень короля сміється над ним за те, що він вчинив, як дурень, добровільно відмовившись від влади.

Гонерилья різко і гордовито розмовляє з батьком. Вона докоряє батька за удавані неподобства залишеного йому загону зі ста охоронців і вимагає розпустити половину з них. Обурений Лір проклинає Гонерилью і збирає своїх людей, щоб їхати від неї до Регани. Гонерилья посилає до Регани Освальда з листом, де закликає сестру діяти з нею заодно проти батьківських «безумств».

Сцена 5. Лір доручає Кенту відвезти Регані послання, в якому повідомляє їй про свою сварку з Гонерільєю. Шут продовжує сміятися над королем і пророкує, що друга дочка обійдеться з ним нітрохи не краще першу.

«Король Лір» 2 акт скорочено

Сцена 1. Едмунд вселяє Едгару, що батько, граф Глостер, ще більше розлютився проти нього, і схиляє його бігти, куди очі дивляться. Едгар так і поступає. Едмунд розповідає батькові, що Едгар перед втечею напав на нього з мечем і намагався вбити. Глостер відрікається від законного сина і обіцяє заповідати всі свої володіння незаконному – Едмунду. У замок Глостера приїжджають Регана і її чоловік, герцог Корнуол. Регана отримала лист від Гонерильи і має намір допомагати їй в інтригах проти Ліра.

Сцена 2. Переодягнений граф Кент, який прибув до Регани з посланням від Ліра, зустрічає там посильного Гонерильї, Освальда, і накидається на цю підлу людину з мечем. Прибігли на шум Регана і герцог Корнуол наказують закувати Кента в колодки. Кент каже, що таке приниження посла короля Ліра є образою самому королю, проте ні Регану, ні Корнуола це не зупиняє. Вони, як і Гонерилья, прагнуть до відкритого розриву з Ліром.

Сцена 3. Втікши з батьківського замку Едгар дізнається, що його шукають з метою покарати як зрадника. Він вирішує переодягтися в бродячого божевільного.

Сцена 4. Прибулий в замок Глостера король Лір бачить там свого посла Кента закутим в колодки. Спочатку Лір відмовляється вірити, що йому нанесено таку образу. Регана і Корнуол виходять до нього. Король розповідає їм про зухвалість Гонерильи, але Регана у всьому виправдовує сестру. У замок прибуває і сама Гонерилья, в очі називаючи батька «божевільним і буркотуном». Регана відмовляється дати Ліру притулок і наполягає на тому, щоб він повернувся до Гонерільї і розпустив не половину, а всіх своїх охоронців. Вражений до глибини душі король залишає замок, не знаючи, куди йти. Насувається страшна гроза, але дочки Ліра наказують замкнути ворота і не піклуються про те, де їх батько проведе бурхливу ніч.

«Король Лір» 3 акт скорочено

Сцена 1. Граф Кент і один з придворних Ліра шукають кинутого дочками короля, який у розпачі бродить десь під відкритим небом посеред жахливої ​​грози.

Сцена 2. Лір під дощем вимовляє проникливі монологи про невдячність і безсердечність Гонерильї і Регани, поки його не знаходить Кент і веде сховатися курінь, що в стоїть неподалік.

Сцена 3. Граф Глостер розповідає Едмунду, що в Британії висадилося французьке військо. Глостер співчуває Ліру і збирається допомогти йому у поверненні трону. Едмунд вирішує донести про цей таємний намір батька герцогу Корнуолу, розраховуючи, що той відніме у Глостера графство і передасть йому.

Сцена 4. Кент, Лір і шут підходять до куреня і виявляють там Едгара, який переодягнений в жебрацьке плаття і прикидається божевільним. З’явився тут же граф Глостер веде Ліра і всіх його супутників під надійний дах. Глостер не впізнає ні свого сина Едгара, ні графа Кента.

Сцена 5. Едмунд приносить герцогу Корнуола підроблений лист, з якого випливає, що його батько, Глостер, нібито, шпигував на користь Франції. Корнуол розпоряджається знайти і схопити Глостера. Його графський сан він передає Едмунду.

Сцена 6. Король Лір, наведений Глостером на розташовану поблизу замку ферму, майже позбавляється розуму від горя і в безумстві розігрує сцену суду над своїми дочками. Так як Ліру може загрожувати небезпека від Корнуола і Регани, Кент і блазень за порадою Глостера забирають короля на носилках в порт Дувр. Там все вже приготовлено для його втечі.

Сцена 7. Корнуол дізнається, що Глостер допоміг втекти королю Ліру. Глостера хапають і приводять до Регани і Корнуола, який в люті вириває у нього обидва ока. Один із слуг в спробі заступитися за Глостера ранить Корнуола мечем. Зрозумівши, що його оббрехав Едмунд, Глостер гірко кається за те, що сам повірив наклепу того ж обманщика на Едгара. Сліпого Глостера викидають на вулицю. Слуги вирішують дати йому в поводирі бродячого в окрузі божевільного – тобто Едгара.

«Король Лір» 4 акт скорочено

Сцена 1. Сліпого Глостера приводять до Едгара. Той чує, як батько голосно стогне про свою несправедливість до нього, але вирішує поки не розкривати себе. Глостер просить, щоб Едгар відвів його Дувр: колишній граф хоче кинутися там в море з обриву.

Сцена 2. Едмунд приїжджає до Гонерільї в якості посланця від Регани. Чоловік Гонерильи, герцог Олбені, не схвалює її гордовитого поводження з батьком і не надто горить бажанням битися з французьким військом, яке висадилися з метою відновити королівські права Ліра. Незадоволена чоловіком Гонерилья намагається зав’язати любовний зв’язок з Едмундом. Гонець Регани повідомляє Гонерільї і герцогу Олбені про кончину герцога Корнуола: той помер від рани, отриманої в сутичці зі слугою, який заступився за Глостера .

Сцена 3. Кент у французькому таборі дізнається, що на чолі французького війська стоїть Корделія. Вона нітрохи не втратила любові до батька і прибула з армією захистити його від сестер. Проти французів вже виступили сили герцогів Олбені і Корнуола.

Сцена 4. Дізнавшись, що її батько майже збожеволів від горя, Корделія наказує знайти і лікувати його.

Сцена 5. Залишившися вдовою Регана будує плани свого шлюбу з Едмундом і бачить у сестрі Гонерільї небезпечну суперницю. Дворецького Освальда Регана посилає знайти і вбити сліпого Глостера.

Сцена 6. Продовжуючи прикидатися божевільним, Едгар приводить свого батька в околиці Дувра. Там він ставить його на рівному місці і переконує, що перед ним морський обрив. Вирішивши покінчити з собою Глостер робить крок «з обриву». Едгар знову підходить до нього і, розігруючи роль вже іншої людини, переконує батька, що він дійсно злетів зі скелі, але залишився живий. Обидва вони бачать схибленого короля Ліра у квітковому вінку, який бродить, вимовляючи химерні монологи, поки його не знаходять слуги Корделії і не відводять до лікаря. Раптово з’явився Освальд і намагається вбити Глостера, але гине в сутичці з Едгаром. Едгар знаходить у Освальда адресований Едмунду лист від Гонерильи. Та переконує Едмунда, щоб він під час битв з французами знайшов спосіб убити її чоловіка, герцога Олбені.

Сцена 7. Турботи лікарів Корделії повертають Ліру розум. Прийшовши до тями, король розмовляє з Корделією, дякує її за любов і кається за свою колишню несправедливість до неї.

«Король Лір» 5 акт скорочено

Сцена 1. У таборі британських військ Регана пропонує Едмунду свою любов. Між нею і Гонерільєю закипає вже явне суперництво через Едмунда. Переодягнений Едгар приходить до герцога Олбені і віддає йому листа, в якому Гонерилья будує плани його вбивства руками Едмунда. Едгар каже, що справжність листа він готовий довести шляхом судового поєдинку з Едмундом.

Сцена 2. Едгар і Глостер дізнаються, що в битві військо Корделії було розбите, а сама вона і король Лір потрапили в полон до британців.

Сцена 3. Захопивши короля Ліра і Корделія Едмунд наказує відвести їх у в’язницю і дає таємне розпорядження вбити обох. Регана оголошує, що бажає вийти заміж за Едмунда, але передбачаючи такий оборот Гонерилья встигає заздалегідь дати їй отруту. Регані стає погано, її відводять в намет. Герцог Олбені, прочитавши відданий йому Едгаром лист, звинувачує Едмунда у брехні і зраді. Герольд викликає охочого підтримати це звинувачення силою зброї. На поклик виходить Едгар, вступає в поєдинок з Едмундом, смертельно ранить його і називає своє справжнє ім’я. Олбені показує Гонерільї лист, де вона будує плани його вбивства. Та йде і заколюється кинджалом, зізнавшись перед смертю, що отруїла Регану. Едмунд перед кончиною розповідає про даний ним наказ вбити Ліра і Корделія. У в’язницю біжать, щоб врятувати нещасних, але дізнаються, що Корделія вже повішена там. Приведений з в’язниці король Лір вмирає біля тіла дочки. Олбені розпоряджається про їх похорони і просить Едгара і Кента бути його опорою у відродженні країни.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/korol-lir-skorocheno

????  № 1  То яка донька справді любила батька? 

         №2   Які проблеми, висвітлені Шекспіром, дуже актуальні зараз?

           № 3 Які факти з історії Англії ти дізнався?

               @ Переклади та постановки українською робіт великого майстра сцени Шекспіра

 Сьогодні Шекспір відомий цілому світові. Він написав  більше 150 сонетів, 37 п’єс, декілька поем. Вони перекладені майже на всі мови світу. Перші переклади Шекспіра українською мовою належать Пантелеймонові Кулішу та Михайлові Старицькому. Від Куліша до Григорія Кочура з'явилося 8 перекладів «Гамлета». Інші драматичні твори Шекспіра перекладали Іван Франко, Юрій Федькович, Павло Грабовський, Яків Гординський, Максим Рильський, Іван Кочерга, Юрій Клен та інші. До найвизначніших належать переклади Тодося Осьмачки («Макбет», «Король Генріх IV»), Майка Йогансена і Володимира Щерба­ненка («Отелло»), Ірини Стешенко («Отелло»), Григорія Кочура («Гамлет»), Миколи Лукаша («Двоє сеньйорів з Верони»), Миколи Бажана («Буря»).

В еміграції Шекспіра перекладали Максим Славінський, Ігор Костецький, Святослав Гордин­ський, Остап Тарнавський, Яр Славутич, Олег Зуєвський тощо. Першим твором Шекспіра, поставленим на українській сцені, була п’єса «Макбет» у виконанні трупи «Кийдрамте» (1920, режисер Лесь Курбас). Найчастіше українські театри ставлять такі комедії Шекспіра – «Приборкання норовливої», «Віндзорські витівниці», «Багато галасу даремно» та ін. «Отелло» вперше поставив Львівський театр «Руська бесіда» (1923, режисер і виконавець гол. ролі Олексій Загаров), а слідом театр імені Марії Заньковець­кої в Катеринославі (1926, режисер Панас Саксаганський, у гол. ролі Борис Романицький). Українська прем'єра «Гамлета» відбулася у Львові (1943, режисер Йосип Гірняк, у головній ролі Володимир Блавацький), потім у Харкові (1956, у гол. ролі Я. Геляс). Роль короля Ліра в однойменній виставі теат­ру імені Івана Франка (1959) виконав Мар'ян Крушельницький.