07.04. 2021. 8 клас Тема : "Мольєр - майстер-новатор класицистичної комедії. П*єса "Міщанин -шляхтич"

 Доброго дня !  Працюємо разом, можливо з батьками !!! 

                         ( Додаток до попереднього уроку)

*Почнемо з буктрейлера !!!  В умовах дистанційки актуально!  

        Задача : усі хочуть бути багатими та успішними , і - головне ДУЖЕ швидко цьому навчитись !!!!!!!!

https://www.youtube.com/watch?v=3rAHWKeJhcQ

*За 14 років свого творчого життя в Парижі Мольєр створив усе те, що ввійшло до його багатої літературної спадщини (34 п’єси). В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. І Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами.

* Не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа.

*Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” (за вказівкою короля до неї було включено турецькі танці), Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сю­жеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі:ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним.

*Діячі українського театру неодноразово зверталися до сюжетів і тем комедій Мольєра. Сюжет твору “Міщанин-шляхтич” став основою сюжету комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана в “Камінному господареві”.

*Твори Мольєра українською мовою перекладали В. Самійленко (“Тартюф”), М. Рильський (“Мізантроп”), І. Стешенко (“Дон Жуан”, “Міщанин-шляхтич”, “Скапен-штукар”, “Хворий 

  Досьє письменника:

Мольєр (Жан Батіст Поклен) — великий французький драматург, театральний діяч, народився в Парижі 15 січня 1622 року в буржуазній сім'ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шпалерника, або стати юристом, але він вирішив, що його покликання — акторство. За свідченнями Гримаре, першого біографа Мольєра, дід частенько водив онука до Бургундського готелю на вистави, у яких блискуче грав Бельроз, і зачарований Жан Батіст мріяв бути схожим на кумира парижан.

Випробувавши свої акторські сили в шкільних висавах і постановках, він вступив до трупи «Блискучого театру» (1644), але цей театр не мав успіху: усі актори були аматорами, а не професіоналами. Зрештою «Блискучий» прогорів, а Поклен, який був відповідальним за фінансування театру, навіть сидів у борговій ямі. Актори вирішили залишити Париж й пошукати щастя в провінції. Вони промандрували дванадцять років (1646-1658).

Працюючи в провінції, Мольєр починає опановувати принципи й прийоми комедійних жанрів, пише п'єси для своєї трупи. У трупи з'явився свій репертуар і свій глядач. Слава про успіхи провінційної комедійної трупи досягла Парижа.

 

1658 року трупа Мольєра приїхала до столиці й зіграла перед Людовіком XIV і його двором трагедію Корнеля «Нікомед». Знову трагедія — знову невдача. Але Мольєр, бажаючи виправити гнітюче враження, відразу ж показав свою комедію «Закоханий лікар». Успіх був величезний. Король залишив трупу в Парижі, віддав їй театр Пті-Бурбон. Першою п'єсою для постановки в новому театрі стала одноактна комедія «Смішні манірниці» (1659). Мольєр жорстко висміяв наміри аристократів відмежуватися від народу. Вороги помстилися драматургу. Трупу виселили з Пті-Бурбона, а будинок театру зруйнували. Король виділив трупі нове приміщення — залу в палаці Пале-Рояль. Там Мольєр працюватиме до кінця свого життя. Король опікувався мольєрівським театром: був першим глядачем половини з двадцяти восьми спектаклів, а багато комедій були написані й зіграні за велінням короля.

Своїм завданням Мольєр вважав безжальне викриття пороків — егоїзму, честолюбства, святенництва й користолюбства, що породжувалися суспільством, заснованим на дворянських привілеях і власницьких інстинктах. На 1664 — 1670 роки припадає найвищий розквіт творчості великого драматурга. Саме в цей час він створює свої найкращі комедії: «Школа чоловіків», «Тартюф», «Донжуан», «Мізантроп», «Скупий», «Міщанин — шляхтич». Мольєр помер 17 лютого 1673 року у своєму театрі відразу ж після закінчення останнього акту комедії «Удаваний хворий», де він виконував головну роль.

Драматургічний спадок Мольєра - близько 40 п’єс. Проте найбільший успіх мали 15 з них, а комедії - зайняли визначне місце у світовій культурі.

Естетичні погляди Мольера

1	Театр – дзеркало суспільства
2	Велика виховна роль театру
3	Дві мети комедії: розважити й повчати
4	Завдання комедії – відображати вади людей взагалі і зокрема вади сучасників
5	Природність і простота структури п’єси та гри акторів
6	Сатира – більш активна сила у боротьбі з пороками, ніж трагедія
7	Типізація характерів (художні образи – результат спостережень за сотнями людей)

Художні відкриття Мольєра

1	Правдиве зображення характерів
2	Дійові особи його п’єс – не міфічні та історичні герої, а люди зі звичайного життя
3	Використання у п’єсах музики, співів, танців. Це сприяло народженню нових жанрів – опери та балету
4	Використання досягнень народного мистецтва, що значно оживило комедію
5	Створення двох типів комедії: комедії обставин («Смішні манірниці», «Витівки Скапена») і комедії характерів («Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп»)
6	Порушення правил класицизму в інтересах п’єси
7	Поєднання комічного і трагічного конфліктів

 

Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра

За тематикою комедії Мольєра прийнято поділяти на три групи:

·     Комедії, що висміюють вади вищих прошарків французького суспільства та спотворення моральних норм: «Смішні манірниці» (1659), «Дон Жуан» (1664), «Мізантроп» (1666), «Скупий» (1668), «Жорж Данден» (1668), «Міщанин-шляхтич» (1670).

·     Комедії, в яких порушуються проблеми сім’ї, шлюбу, негативні наслідки родинного виховання: «Сганарель»(1660), «Школа чоловіків» (1661), «Школа дружин» (1662), «Витівки Скалена» (1671).

·     Комедії, що зосереджуються на проблемах релігії, культури, освіти і їх значення в житті суспільства: «Тартюф» (1664- 1669), «Вчені жінки» (1672), «Удаваний хворий» (1673).

Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич»

Одна із найвідоміших комедій Мольєра - «Міщанин-шляхтич» - була написана в 1670 році на замовлення короля Франції Людовіка XIV. Прем’єра відбулася 14 жовтня 1670 року в заміському королівському замку Шамбор.

Історичне підґрунтя створення п’єси «Міщанин-шляхтич». У 1669 році Людовік XIV приймав у своїй версальській резиденції турецьке посольство на чолі із Солиман Агою. Турецьких послів змусили довго чекати, а потім їх прийняли у розкішній галереї Нового палацу. Король сидів на троні, і на його вбранні було діамантів на чотирнадцять мільйонів ліврів.

Але Солиман Ага не виказав захоплення, а продемонстрував своїм виразом обличчя, ніби у Турції всі носять костюми з діамантами, а на коні його султана більше коштовностей, ніж на королі Франції. Така поведінка образила пихатого монарха, і він наказав придворному драматургу Мольєру та придворному композитору Люллі написати п’єсу, яка б висміяла турків та їхні церемоніали й традиції.

Спочатку Мольєр вигадав комічну сцену, що зображувала посвячення у сан турецького «мамамуші», яку король схвалив і яка стала поштовхом до створення майбутньої комедії. Події комедії зав’язуються навколо особи обмеженого і марнославного міщанина Журдена, що прагне набути шляхетних манер і стати дворянином, а натомість стає загальним посміховиськом. Кульмінацією твору стає сцена появи турецьких псевдопослів та псевдопосвячення героя в турецькі «мамамуші». Після прем’єри король не промовив і слова, Мольєра охопив жах, а всі, помітивши мовчання короля, почали на всі заставки лаяти п’єсу.

Подивіться відеоурок «Мольєр» (Автор О. М. Ніколенко). Режим доступу: https://cutt.ly/LtCv82g

Ознайомтеся з презентацією «Мольєр «Міщанин-шляхтич». Режим доступу:  https://cutt.ly/FtCbeJI  ( Автор О. Блінова)

ДОДАТКОВО

Ознайомтеся з анкетою твору « Міщанин-шляхтич» (Автор А.Химинець).

Режим доступу: https://cutt.ly/ttCbu90

Подивіться  театральну постановку твору  за покликанням.

Режим доступу: https://cutt.ly/PtCbg9I

ПРАКТИЧНИЙ  БЛОК  

№1  Граємось з тестом :https://learningapps.org/display?v=p2ifhk0w518

№2  Граємось з Інтернет- відповідями :

1.     Чому  Жан Батист Поклен назвався " Мольєр"? 

2.     Яке майбутнє бачив для Мольєра його батько?

3.     Яку назву мав театр, який створив Жан Батист Мольєр разом з актрисою Мадленою Бежар?

4.     Хто запросив Мольєра та його акторів виступити перед Людовиком XIV?

5.     Якою п’єсою Мольєр врятував невдалий перший виступ перед королем?

6.     Чи залишився театр Мольєра у Парижі після першого виступу перед Людовиком XIV?

7.     Чому комедію «Тартюф» було заборонено в 1664 році?

8.     В якій комедії Мольєр грав останній раз?

9.     Хто підтримав хлопця в його бажанні стати драматургом?

 

БЛОК КОНТРОЛЮ

1.Питання для самоконтролю.

-           Що ви можете розповісти про життя Мольєра?

-           Чому перші театральні спроби Мольєра виявились невдалими?

-           З якими драматургічними жанрами пов’язані перші театральні спроби Мольєра? У чому сенс його творчих пошуків?

-          У чому полягає художнє новаторство створеного Мольєром жанру високої комедії?

-          Які п’єси Мольєра належать до жанру високої комедії?

-          Схарактеризуйте основні тематичні лінії комедій театру Мольєра.

-          Що стало поштовхом до написання комедії «Міщанин-шляхтич»?

 

Д/з  Знову граємось : Виконайте тестові завдання (флеш-картка): ЦІКАВО

Режим доступу: https://cutt.ly/GtCWsTD

 І юним філологам---- пограємось на завершення та їдемо у Францію : вітання на французькій мові ! О-ла-ла !!!

     

 

 

Гарних результатів !

 

 

Створіть власний мультик за будь-яким твором!

 https://fb.watch/4IWUpHv3CV/